Роман Панаса Мирного "Хiба ревуть воли, як ясла повнi?"
Історія створення роману. У 1872 р. Панас Мирний виїхав у службових справах з Полтави до Гадяча, де у свій час навчався і працював у повітовому суді. По дорозі візник розповів йому цікаву історію про місцевого розбійника Василя Гнидку, якого недавно відправили на каторгу. Доля сільського чесного парубка, що стає на хибний шлях, зацікавила молодого письменника, і він написав нарис "Подоріжжя від Полтави до Гадячого" (1872), який 1874 р. було надруковано у львівському журналі "Правда".

Однак письменник на цьому не заспокоївся, він задумався над причинами,
які призвели Гиндку до розбійництва, написав художній твір про
"безталанну дитину свого віку" і назвав його "Чіпка" (1872). Руко-
пис повісті прочитав Іван Білик (старший брат письменника Іван
Рудченко, відомий літератор, фольклорист, критик) і порадив
соціальне вмотивувати його вчинки. Поради були слушними, і бра-
ти прийнялися за поширення і удосконалення твору; було здійс-
нено кілька редакцій і 1875 р. під назвою "Хіба ревуть воли, як
ясла повні?" подано до цензури. Однак роман не був надрукований
у зв'язку з опублікуванням Емського акта (1876) про повну забо-
рону друкування творів українською мовою. Тоді письменник
переслав роман у Женеву до дядька Лесі Українки М. Драгома-
нова, де за його сприянням у 1880 р. твір було надруковано. До
революції роман друкувався у Львові (1887) і в Києві (1903, 1905),
але в Києві - під назвою "Пропаща сила".
Тема. Сюжет. Особливості композиції. Роман Панаса Мирного
та Івана Білика "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" багатоплано-
вий. У ньому відображено життя українського селянства протя-
гом кількох поколінь-від заселення південних степів і закріпа-
чення сіл до реформи 1861 р. і введення пореформених порядків.
Найбільше ж уваги автори приділили висвітленню передреформе-
ного періоду, самого процесу розкріпачення селян і введенню зем-
ських порядків у країні. Письменники переконливо показали, що
селяни були обдурені, що реформа не принесла справжньої волі,
її було здійснено в інтересах поміщиків та капіталістів. Це й при-
вело народні маси до шукання виходу з нестерпного становища,
викликало стихійний протест, який вилився в численні повстання
проти безправ'я і нового гноблення.
Роман складається з чотирьох великих частин, кожна з яких
поділяється на розділи, їх у творі тридцять. Кожна частина і роз-
діл мають свій зміст і композиційну завершеність. У першій части-
ні йдеться про дитячі і юнацькі роки головного героя Чіпки, у дру-
гій подано історію села Пісок за півтораста років, третя продов-
жує розповідь про тяжку долю селянського бунтаря, а остання
знайомить читача з його трагедійним кінцем. Події в романі розгор-
таються кількома сюжетними лініями: життя, боротьба і шукання
соціальної справедливості Чіпки; життєвий шлях Максима Ґудзя,
змалювання його морального занепаду: зображення процесу закрі-
пачення, кріпосницького свавілля, царської реформи і народних
рухів проти гноблення на всіх етапах розвитку села Пісок. Важли-
ничи є також менші сюжетні лінії: історія династії панів Поль-
ських. життєвий іплях товариша Чіпки Грицька, матері Чіпки
Мотрі, дружини Галі.
Полії в романі відбуваються не в хронологічній, а в логічно-
психологічній послідовності. З головним героєм твору ми знайо-
мимоси, коли ранньою весною він, сільський парубок, іде оглядати
свою ниву, де зустрічається з "польовою царівною"-дівчиною
Галею, а потім йде розповідь про його дитячі роки, працю за під-
пасича і те, як він стає господарем. Про дідів і батьків Чіпки і Мак-
сима йдеться не в першій, а в другій частині. Крім того, у творі
багато спогадів і згадок персонажів, вставних епізодів, пейзажів,
описів, масових сцен, розповідей, які поширюють панораму зобра-
ження сслиііськиго життя, дають соціально-психологічну мотивацію
вчинкам персонажів, їх поведінці. Екскурс у минуле в другий части-
ні роману, ясна річ, гальмує розвиток основних подій, дуже поши-
рює експозицію, однак дає багатющий матеріал для характери-
стики головних персонажів, можливість авторам відобразити спо-
конвічну боротьбу народних мас за волю, за людські права. Пер-
ший серйозний конфлікт Чіпки з місцевою владою - це епізод,
коли у нього відбирають землю, якою його матір наділила громада.
Це й становить зав'язку твору. Молодий дбайливий господар
шукає справедливості, сподівається знайти захист у суді, але
скрізь кругова порука і кривда, що й приводить його до стихійного
бунтарства. Талановитий юнак боляче сприймає грабіжницький
характер розкріпачення і сміливо захищає кріпаків під час бунту.
Щоб помститися кривдникам, він стає на шлях розбою, "рівняє
бідних з багатими". Але сильна натура не може відразу впасти.
До чесного життя повертається Чіпка після одруження з Галею.
Односельці обирають його членом земської управи, він хоче бути
корисною для громади людиною. Однак для повітових земських
діячів він виявився небезпечним, і його незаконно виключають із
земства через "неблагонадійність". "Як сто зміїв разом ужалило
його серце"-таким порівнянням підкреслюються переживання
Чіпки. Боротьба з земським панством і губернськими чиновниками
"за правду" є кульмінацією в творі. Перемагають хитрі і під-
ступні вороги. Чіпка знову стає на хибний шлях розбійництва, схо-
диться з злочинним товариством; життя зробило його жорстоким.
Арешт і заслання Чіпки до Сибіру, трагічна загибель Галі-його
дружини-така розв'язка твору.
Як бачимо, композиція роману складна, кожна складова частина
ЇЇ підпорядкована розкриттю причин, чому кращі люди з народу
стають злодіями, розбійниками, власне "пропащою силою".








только у нас узнаете как монтаж смесителя видео на самом деле